2-е до коринтянРозділ 13 |
|
1 |
|
2 Попере́джував я й попере́джу́ю, — як у вас був удру́ге, так тепер неприсутній, — отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую, |
|
3 через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас. |
|
4 Бо хоч Він був і розп'я́тий в не́мочі, та живий із сили Божої. Так і ми, — хоча не́мічні в Нім, та з Ним бу́демо жити з Божої сили у вас. |
|
5 Випробо́вуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути. |
|
6 Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути. |
|
7 І ми молимо Бога, щоб ви не чинили нія́кого ли́ха, не для то́го, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми бу́дем немов негі́дні. |
|
8 Бо нічо́го не можемо ми проти правди, а за правду. |
|
9 Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й мо́лимось — щоб були досконалими ви! |
|
10 Ось тому́ то, відсутній, пишу́ це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за вла́дою, якої Госпо́дь мені дав на будува́ння, а не на руйнува́ння. |
|
11 |
|
12 Вітайте один одного святим поцілунком! Усі святі вас вітають! |
|
13 Благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і спільність Святого Духа нехай буде зо всіма́ вами! Амі́нь. |
2-е Послание к коринфянамГлава 13 |
|
1 |
|
2 Я предупреждал и предупреждаю, — как тогда, когда приходил во второй раз, так и теперь, отсутствуя, — впавших прежде в грех и всех прочих, что если я снова приду, не пощажу, |
|
3 раз уж вы ищете доказательства, Христос ли говорит во мне, Он, Который не бессилен для вас, но проявляет Свое могущество среди вас; |
|
4 ибо и распят Он был в немощи, но жив силою Божией. И мы немощны в Нем, но будем живы с Ним силою Божией в вас. |
|
5 |
|
6 О нас же я надеюсь вы узнаете, что мы испытание выдерживаем. |
|
7 Но мы молимся Богу, чтобы вы не совершили никакого зла, — не с тем, чтобы мы показали себя выдерживающими испытание, но с тем, чтобы вы творили добро, а мы были, как будто, не выдерживающими испытания. |
|
8 Мы не имеем силы против истины, но только за истину. |
|
9 Ибо мы радуемся, когда мы немощны, а вы сильны; об этом мы и молимся: о вашем совершенствовании. |
|
10 Для того я пишу это, отсутствуя, чтобы, присутствуя, не поступить строго по власти, которую Господь мне дал для созидания, а не для разрушения. |
|
11 |
|
12 Приветствуйте друг друга поцелуем святым. Приветствуют вас все святые. |
|
13 |
2-е до коринтянРозділ 13 |
2-е Послание к коринфянамГлава 13 |
|
1 |
1 |
|
2 Попере́джував я й попере́джу́ю, — як у вас був удру́ге, так тепер неприсутній, — отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую, |
2 Я предупреждал и предупреждаю, — как тогда, когда приходил во второй раз, так и теперь, отсутствуя, — впавших прежде в грех и всех прочих, что если я снова приду, не пощажу, |
|
3 через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас. |
3 раз уж вы ищете доказательства, Христос ли говорит во мне, Он, Который не бессилен для вас, но проявляет Свое могущество среди вас; |
|
4 Бо хоч Він був і розп'я́тий в не́мочі, та живий із сили Божої. Так і ми, — хоча не́мічні в Нім, та з Ним бу́демо жити з Божої сили у вас. |
4 ибо и распят Он был в немощи, но жив силою Божией. И мы немощны в Нем, но будем живы с Ним силою Божией в вас. |
|
5 Випробо́вуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути. |
5 |
|
6 Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути. |
6 О нас же я надеюсь вы узнаете, что мы испытание выдерживаем. |
|
7 І ми молимо Бога, щоб ви не чинили нія́кого ли́ха, не для то́го, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми бу́дем немов негі́дні. |
7 Но мы молимся Богу, чтобы вы не совершили никакого зла, — не с тем, чтобы мы показали себя выдерживающими испытание, но с тем, чтобы вы творили добро, а мы были, как будто, не выдерживающими испытания. |
|
8 Бо нічо́го не можемо ми проти правди, а за правду. |
8 Мы не имеем силы против истины, но только за истину. |
|
9 Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й мо́лимось — щоб були досконалими ви! |
9 Ибо мы радуемся, когда мы немощны, а вы сильны; об этом мы и молимся: о вашем совершенствовании. |
|
10 Ось тому́ то, відсутній, пишу́ це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за вла́дою, якої Госпо́дь мені дав на будува́ння, а не на руйнува́ння. |
10 Для того я пишу это, отсутствуя, чтобы, присутствуя, не поступить строго по власти, которую Господь мне дал для созидания, а не для разрушения. |
|
11 |
11 |
|
12 Вітайте один одного святим поцілунком! Усі святі вас вітають! |
12 Приветствуйте друг друга поцелуем святым. Приветствуют вас все святые. |
|
13 Благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і спільність Святого Духа нехай буде зо всіма́ вами! Амі́нь. |
13 |